Потемнела земля. Птицы громче запели.
Снова, снова весна разбудила от сна.
До свиданья зима. Утомили метели
И оттенки зимы суть волос седина.
Я и та, и не та. День за днём пролетели.
Кончен зимний застой. Просыпайся страна.
Словно музыка вновь зазвучали капели.
И ликует душа: Снова, снова весна…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християни і безбожне весілля - Лілія Мандзюк Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...
